Маруся Чурай
Ліна Костенко. Інсценізація Сергія Павлюка
Тривалість: 2 год 50 хв
Прем'єра 29 липня 2017 року
Тривалість: 2 год 50 хв
Прем'єра 29 липня 2017 року
Режисер-постановник – Сергій Павлюк
Режисер з пластики – Юрій Бусс
Хормейстер – заслужена артистка України Ружена Рубльова
Художник-постановник – заслужений художник України Ольга Гоноболіна
Звукорежисер – Богдан Сівак, Надія Устянчук, Андрій Вавринчук
Помічник режисера – Олександр Лоєвський, Любов Харченко
Художник по світлу – Валерій Манчук
Маруся Чурай — напівлегендарна народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві в родині козака Гордія Чурая.
Через вільнолюбну, горду натуру батько мусив тікати на Січ, брав участь у багатьох протипольських повстаннях. Якось у бою потрапив у полон і був страчений. Вважається народним героєм, оспіваний у думі.
Маруся виростала з матір’ю, їх обох шанували в Полтаві — через славного батька, а також завдяки Марусиному дару складати й співати чудові пісні.
Вважають, їй належать такі відомі пісні, як «Засвіт встали козаченьки», «Летить галка через балку», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Ой Боже ж мій, Боже, милий покидає», «На городі верба рясна», «В кінці греблі шумлять верби» та ін.
Прем'єра "Марусі Чурай" очима фотографа Олександра Майструка (ФОТО)
РТБ, Валентина Гордич, Сергій Сафта
Фрагмент вистави з сайту Erve.ua
В основу свого твору Ліна Костенко поклала відому чи не кожному українцеві, знану в багатьох країнах світу баладу «Ой не ходи, Грицю...».
Дійові особи та виконавці:
Маруся Чурай - артистка драми Ніна Ніколаєва (Годунок)
Гриць Бобренко - заслужений артист України Станіслав Лозовський
Іван Іскра - артист драми Ігор Ніколаєв
Чураїха - народна артистка України Ніна Ніколаєва, заслужена артистка України Марина Яриш
Бобренчиха - артистка драми Ольга Лозовська, артистка драми Вікторія Фіськович
Суддя - артист драми Андрій Шевчук
Мартен Пушкар - народний артист України Георгій Морозюк
Семен Горбань - заслужений артист України Андрій Куделя
Писар - артист драми Олег Пшин
Параска Демиха - артистка драми Катерина Лапіна
Таця Кислометка - артистка драми Алла Луценко, артистка драми Вікторія Клєщенко-Пилипчук
Галя Вишняківна - артистка драми Ольга Таргонська, артистка драми Марія Бурдяк
Вишняк - Помічник режисера Олександр Лоєвський
Фесько Окріп - заслужений артист України Володимир Дьяков, артист драми Сергій Бондарук
Семен Капканчик - артист драми Юрій Ширко
Яким Шибилист - заслужений артист України Петро Ліснічук
Запорожець - артист драми Олег Ягелюк
Ящиха Кошова - артистка драми Емілія Морозюк
Лесько Черкес - артист драми Володимир Федінчук
Гетьман Хмельницький - заслужений артист України Віктор Янчук
Маруся маленька - Артистка драми Ярослава Пилипчук
Гриць маленький - артист драми Андрій Лозовський
Іван маленький - Артист драми Дарій Ніколаєв
Родиці - артистка драми Жанна Бичковська, артистка драми Наталія Боярська, артистка драми Оксана Островська
У масових сценах - артисти драми та балету
Фото до вистави
Коментарі
Сторінки: 1 2 наступна>
28.07.2017 09:18 DIGNITAS пише:
"Маруся Чурай" наскрізь пронизана духом української поезії. Але це не тільки історія, не тільки енциклопедія життя народу XVII століття. Це перш за все особиста трагедія, яка втілює у собі, можна сказати, трагедію кожного з нас. Турбує проблема цільності людської натури, незрадливості людської душі, вміння жити високими ідеалами, не розмінюючи їх на буденні потреби.
Маруся Чурай — уособлення високого ідеалу духовності, втілення того незбагненного і невмирущого патріотизму, який житиме в українському народові попри всі його страждання і поневіряння.
Ліна Костенко через окремі подробиці вміло підкреслює відмінність між свідомо мислячою людиною і натовпом. Цей натовп, який рушив за Марусею, коли вона йшла на страту, виступає страшною і бездумною силою.
Отже, кожна людина має перш за все звернутися до свого сумління, вирішуючи якесь питання. Дуже важливу думку виголошує і гонець від гетьмана:
Що ж це виходить? Зрадити в житті
державу — злочин, а людину — можна?!
Виходить, немає маленького і великого злочину. Злочин завжди залишається злочином.
Поема "Маруся Чурай" — один з найкращих зразків української та світової літератури — написана на такому високому художньому рівні, що сприймається на одному подиху і вражає в саме серце.
Вдалої прем'єри!
Маруся Чурай — уособлення високого ідеалу духовності, втілення того незбагненного і невмирущого патріотизму, який житиме в українському народові попри всі його страждання і поневіряння.
Ліна Костенко через окремі подробиці вміло підкреслює відмінність між свідомо мислячою людиною і натовпом. Цей натовп, який рушив за Марусею, коли вона йшла на страту, виступає страшною і бездумною силою.
Отже, кожна людина має перш за все звернутися до свого сумління, вирішуючи якесь питання. Дуже важливу думку виголошує і гонець від гетьмана:
Що ж це виходить? Зрадити в житті
державу — злочин, а людину — можна?!
Виходить, немає маленького і великого злочину. Злочин завжди залишається злочином.
Поема "Маруся Чурай" — один з найкращих зразків української та світової літератури — написана на такому високому художньому рівні, що сприймається на одному подиху і вражає в саме серце.
Вдалої прем'єри!
28.07.2017 19:45 Сергій пише:
Браво..так тримати
28.07.2017 20:01 Ігор пише:
Так тримати. Вдячні за плідну роботу акторів і режисера.Ми були вражені Вашою роботою
29.07.2017 12:20 Чернина Виктория пише:
Удачи Вам всем,и не пуха,не пера.
31.07.2017 13:54 Людмила пише:
Бракує слів, щоб описати свої враження від побаченого... Дякую. Це було неймовірно!
31.07.2017 20:45 оля пише:
Це не просто нова вистава, а справжнє видовище! Неперевершена гра акторів, прекрасний фольк, чудова українська мова, професіоналізм всієї команди.Дякую всім! Браво!!!
31.07.2017 23:55 Олег пише:
Був на виставі. Твір Л.Костенко цікавий,актори грають відмінно. АЛЕ вистава на любителя. Як на мене, то було скучно та довго.
04.08.2017 13:01 Світлана пише:
Довго думала, чи варто писати. Бо вистава в цілому дуже класна! Але... Ну інколи ж треба й про огріхи. По-перше, ніяк не розумію, навіщо аж такий гвалт у виконанні трьох бабів. Так, вони такі собі сварливі примітивні жіночки, але цей голосовий гротеск надмірний. Було неприємно, бо вирішення цих образів якраз у стилі уявлень про дурних хохлів. По-друге, не було Ігоря Ніколаєва. Ну от не було і все! В його устах такі тексти, а вони ну зовсім не прозвучали. Чи це режисерський погляд, чи Ігор "недограв", глядачу невідомо, але от так от... По-третє, половину слів Стаса Лозовського просто не було чути. Скоромовка без артикуляції - якось так це виглядало. Ще раз прошу без образ, але от так десь це я побачила.
29.08.2017 07:25 тетяна пише:
дуже нудна вистава трішки мовби пошепки текст Марусі, потім танці, знову текст на возі, знову танці, А взагалі Марусі зовсім неиає, якісь лише режисерські вибрики Нудно і все
23.09.2017 19:40 Ігор пише:
Я думаю,що нашим режисерам є чому повчитись у Павлюка С.М.
28.09.2017 19:50 Людмила пише:
Добрий вечір.З якого віку на виставу можна дітям?
04.10.2017 22:29 Євгенія пише:
Вистава вразила! Гра акторів неперевершена, усі просто генії. Навіть не можу підібрати слів, щоб описати свій захват.Вкотре переконуюсь, що наш театр - найкращий. Дякую, я отримала величезне задоволення і масу емоцій від перегляду.
26.10.2017 10:36 Марія пише:
Добрий день, вистава дуже сподобалась, гра акторів чудова, гарні декароції.Молодці!!!!!!!!!!!!
Отримала масу задоволення від вистави.
Отримала масу задоволення від вистави.
09.11.2017 00:59 Яна пише:
Сьогодні відвідала театр.Ходила на дану виставу. Знаєте це було щось неперевершене,я давно так не плакала. Мої емоції мене переповнювали,дух захоплювало і все тіло в мурашках від співів.Як на мене вистава не була занадто довгою, та нудною ,як здалося багатьом.Це просто шедевр!
09.12.2017 22:40 Андрій пише:
Це було неймовірно. Декорації, монологи, гра акторів, музика, пісні, танці, все це заставляло полк мурашок не просто пройти і згинуть, а яро тупцювати, тупцювати та марширувати взад і вперед, наскільки круто можна зіграти на десятку квадратних метрів незмінного простору. Хороша п'єса, навіть не знаю чи можливо зіграти краще. Дякую актори та помічники, які лишились за кулісами, ваша робота неймовірна, результат незабутній, а гра неповторна. Саме за такі вистави я люблю театр.
...життя так велика ковзаниця, кому вдалось не падавши пройти...
...життя так велика ковзаниця, кому вдалось не падавши пройти...
21.12.2017 01:30 перший ряд партер пише:
Музичне оформлення, світло - супер. Наталія Боярська - браво! Вікторія Клєщєнко-Пилипчук, Катерина Лапіна, Олег Пшин - чудові) Ігоря Ніколаєва було дуже мало, шкода... Свою частину поеми він ніби "відпрацював"... Сподобались переходи від суду до роздумів, від суду до спогадів і т.д) Крутіння сцени і фінал дещо нагадував "Тіни забутих предків" і усі інші вистави у технічному плані, але що зробиш, використовуємо ресурси по-максимуму :) Мікрофони, які періодично тріщали дещо докучали, думаю, можна виправити якимось чином цю проблему) І ще в момент діалогу Ніни Ніколаєвої з Ігорем Ніколаєвим - дуже різкий контраст звуку, адже, вона говорить у мікрофон, а він ні. Гриць у виконанні Станіслава Лозовського - усю виставу Станіславський в мені кричав "не вірю!". Не знаю, хто займається підбором акторів на головні ролі, але невже обов'язково, щоб Станіслав грав головні ролі практично у кожній виставі? Розумію, що все це дуже суб'єктивно, але з вистави в виставу він абсолютно однаковий, грає беземоційно і просто ніяк. Обличчя і фігура - це ще не актор. Актор - це не обличчя... А таке враження, що підбирають на роль по статурі і по тому, хто Заслужений артист України. Нічого не маю проти Станіслава, але дивишся на його "гру" з вистави в виставу і не відчуваєш ні-чо-го... Ніна Ніколаєва молодець) Вітаю з прем'єрою!
29.01.2018 14:04 Анна пише:
Вистава Маруся Чурай!!! Супер!!! Всю другу дію проплакала, дуже емоційно! Дякую акторам, постановка класна, музичне оформлення супер!!!
19.03.2018 12:40 Светлана пише:
Дуже сподобилось!
13.04.2018 11:55 Наташа пише:
Буду відверта - такого я не очікувала. Перший акт ще тримала себе в руках, але другий зворушив до болю. Піднімаються настільки актуальні проблеми, і про стосунки між батьками та дітьми, питання війни, ненароджених дітей, зради, нестійкості в своїх переконаннях - що я просто ридала. Актори вжилися в роль, що я вірила - вони 17 століття, у головної героїні сльози текти рікою в прямому сенсі, а Грицько... - талант, я згадувала свою юність, щось схоже в стосунках, обіцянки-цяцянки. Я його зрозуміла і до кінця навіть змогла простити. Ви маєте бути готові до символів, до гарної музики, до суму, до свічок і горбочків землі, по покійника. Я готова не була, тому пережила виставу дуже важко, осадок є і досі. Мені їх дуже жаль, жаль їхнього кохання, втраченого життя. А найголовніше - пісні, які танці та пісні - це все представлено в неперевершеному тандемі. Не "скучно і довго" абсолютно, я сиділа як заворожена і дихати боялася, щоб не порушити ту гру акторів. Думаю що все ж 14+. Зрозуміти може той, хто щиро кохав, кого зрадили, на кого тиснуть батьки, кого торкнулася війна.
25.09.2018 18:53 Лілія пише:
Скільки коштують квитки на цю виставу?
