Про театр

Рівненський обласний український музично-драматичний  театр заснований у 1939 році. Початок  творчого життя театру ознаменувала вистава «Любов Ярова» К.Треньова. Згодом колектив здійснює постановки вистав «Гроза» О.Островського, «На Вкраїні  милій» І.Чабаненка та інші.

З початком війни у червні 1941 року театр припинив свою роботу. Більшість акторів змушені  були залишити місто, деяких гітлерівці розстріляли, а частина під керівництвом режисера Анатолія Демо-Довгопільського  працювала у створеному німецькими властями драматичному театрі. Після арешту та розстрілу  А. Демо-Довгопільського  театр занепадає. Остання вистава воєнних років, «Назар Стодоля» Т.Шевченка, відбулася 31 січня 1944 року.

У червні 1944 року театр відновлює свою роботу. Для творчого посилення трупи  залучають акторів Мелітопольського драматичного театру, евакуйованого  з міста Уфи. Новий театральний  сезон відкрився 1 травня 1945 року. Протягом 15 літ театр працює у пристосованому приміщенні будинку культури будівельників, часто гастролює. У Рівному вперше на українській сцені ожили безсмертні образи великої шекспірівської трагедії «Король Лір».

 

У 1960 році рівненський театр переїжджає у новозбудоване приміщення. Колектив поповнюється молодими енергійними випускниками театральних вузів, які склали основу трупи. Серед них — Анатолій Гаврюшенко, Ніна Ніколаєва, Володимир Сніжний (нині народні артисти України), Ліна Ізарова (заслужена артистка України) та інші.

До  постановок, у різні часи, долучаються  провідні режисери української сцени  Володимир Грипич, Ігор Рибчинський, Анатолій Горчинський, Віталій Толок, Ярослав Бабій, Володимир Опанасенко, Ярослав Маланчук, Олег Мосійчук та інші. Саме завдяки таким яскравим особистостям колектив завойовує визнання та успіх.

З 1978 року, після пожежі, театр працює в будинку культури будівельників, водночас багато гастролює   від Рівного до Красноярська, Новосибірська, Мурманська і Петрозаводська, Бреста, Ставрополя… 

У  1983 році з нагоди 700-річчя Рівного театр повертається у відбудоване приміщення.

В період утвердження  театру молодої української держави на сцені театру оживають герої драми-феєрії Л.Українки «Лісова пісня». Вперше здійснено  інсценізацію та постановку роману нашого земляка Уласа Самчука «Марія» — народну трагедію «Сльози Божої Матері», користуються успіхом вистави «Тіль» та «Тев’є» Г. Горіна, «Канотьє» М. Коляди та інші.

У 1997 році розпочинається нова яскрава сторінка в історії Рівненського облмуздрамтеатру. Колектив  очолює Володимир Петрів. У цей час формується новий репертуар, театр запрошує для постановки провідних майстрів сцени, режисерів, сценографів. Цікавий творчим експериментом стала у 2003 році постановка вистави «Літо в Ноані» Я. Івашкевича (історія кохання Жорж Санд та Фридеріка Шопена) польського режисера театру та кіно Богдана Поремби та сценографа Єжи Скжепінського з Варшави. У цьому ж році театр поставив історичну драму О.Огоновського «Гальшка Острозька» (режисер Мирослав Гринишин, м.Київ).

Вперше  за всю історію української сцени  у Рівному діє театр  просто неба. Для його створення  використовується внутрішній дворик театру, де побудована переносна сцена, зала на 256 місць, звукова та освітлювальна апаратура. Для постановки обрали музичну комедію «Рогоносець за п’єсою В.Шекспіра «Віндзорські жартівниці». Авторідеї та керівник проекту — Володимир Петрів. Режисер — Мирослав Гринишин.

Сьогодні театр активно розвивається. Репертуар збагачується новими цікавими виставами, а колектив - талановитою молоддю. Окрім великої працює мала сцена, розрахована на 100 глядачів. За світловим  та звуковим обладнанням вона є однією з кращих в  Україні.

Епохальною мистецькою подією для театру стала постановка у 2005 році містерії «Берестечко» за історичним романом Ліни Костенко (реж. Олександр Дзекун) З цією виставою рівняни звітували у Києві на сцені Національного театру імені Лесі Українки. Згідно Указу Президента України від 3 березня 2008 року лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка стали Олександр Дзекун та Володимир Петрів. За виставу «Берестечко» театр отримав Народну Шевченківську премію з врученням «Залізного Мамая».
Постановою  Кабінету Міністрів України від 27 липня 2005 року театру надано статус академічного. За підсумками діяльності у 2006 році театр нагороджено дипломом Міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота фортуна».

Театр — постійний гість всеукраїнських театральних фестивалів: «Перлини сезону»  в Івано-Франківську, «Золоті оплески  Буковини» у Чернівцях, фестивалів у Тернополі («Тернопільські театральні вечори»), Запоріжжі («Данапріс»), Кіровограді («Вересневі самоцвіти»). Нагородами відзначено  народних артистів України Ніну Ніколаєву (за кращу жіночу роль), Георгія Морозюка (за кращу чоловічу роль), Володимира Петріва (за кращу режисуру), заслужену артистку України Ліну Ізарову (за кращу роль другого плану), артиста Станіслава Лозовського (за кращий акторський дебют), артистку Ніну Годунок (спеціальний приз), головного художника Аллу Локтіонову (за краще художнє оформлення). У 2000 та 2003 роках театр брав участь у міжнародному театральному фестивалі у місті Зволен (Словаччина), щорічно — у Днях української культури у м.Більськ Підляський (Польща). Тривають угоди про співпрацю з театрами Й.Г.Тайовскего в м.Зволен (Словаччина) та С.Ярача (Польща).

У 2011 році театр взяв участь у фестивалях «Класика сьогодні», м. Дінпродзержинськ та «Мельпомена Таврії» у Херсоні, Міжнародному театральному фестивалі жіночої творчості ім.М.Заньковецької у Ніжині. У вересні 2012 року вистава "Калігула" відзначена  спеціальним дипломом від критиків "Висота"  на  XVII Міжнародному театральному фестивалі «Біла вежа-2012. Класика Plus» у м. Брест, Білорусія. У грудні 2012 року  на Х Всеукраїнському фестивалі “Тернопільські театральні вечори. Дебют-2012″ колектив театру з виставою "Калігула"

8 червня 2013 року під час Х Міжнародного московського фестивалю камерних театрів та малих форм "Славянский венец" на сцені Московського драматичного театру на Перовській рівняни показали виставу за п'єсою В.Распутіна "Останній срок". Високоповажне журі відзначило за кращу режисуру режисера-постановника вистави Володимира Петріва, а також присудили спеціальний диплом "За образ без возраста" актрисі Ніні Ніколаєвій за роль Старуні.