Творці фільму на фестиваль не потрапили. Збиралися, але завадило фінансове питання, зізнаються вони. "Якби я знав, що наша робота переможе, ми б туди пішки зайшли", - жартує  співрежисер та продюсер короткометражки Віктор Булига.

Міжнародний  кінофестиваль Pervolia International Film Festival відбувався вперше. Туди можна було подавати фільми на сімейну тематику. А короткометражка "Люблю музей" цілком відповідає такій концепції. Адже  вона складається з декількох історичних замальовок різних епох, що виникають в уяві двох відвідувачів, які прийшли в музей окремо, натомість вийшли разом.

На фестивалі роботи презентували 17 країн: 14 - США, 10 - Англію, 5 - Кіпр, 5 - Грецію, 4 - Іспанію, 3 - Канаду, 3 - Німеччину, 3 - Індію, 2 - Шотландію, 2 - Португалію, 2 - Пакистан, 2 - Ірландію та по одному фільму було з Данії, Ірану, Ізраїлю, Уельсу і з України.

- Короткометражку "Люблю музей" ми вперше показали півроку тому. Після цього вирішили, що потрібно, аби її побачила якомога ширша глядацька аудиторія, тож почали подавати роботу на фестивалі, - розповідає Віктор Булига. – Для мене взагалі цей рік видався плідним на такі заходи. Так, ще одна моя короткометражка "Тунель" отримала відзнаку на фестивалі в Нью-Йорку, потому її відібрали на Каннський кінофестиваль (щоправда, не в основну програму). А після цього мені надіслали перелік фестивальних майданчиків. Так я дізнався про кінодійство на Кіпрі.  Те, що робота завоювала там приз глядацьких симпатій, була несподіванкою. Адже на Кіпрі немає як такої української діаспори. Приємно, що результати фестивального конкурсу стали відомі саме у день народження оператора, який знімав кліп про музей.

Загалом ця короткометражка є колективною роботою Віктора та Олександра Булиг, композитора Сергія Зінчука, аранжувальника Ярослава Шевчука, оператора Дмитра Максимчука, акторів Станіслава Лозовського та Ніни Ніколаєвої.

- Пригадую, як зайшов у музей, бо шукав старовинний кухлик для однієї відеороботи. Тоді Олександр Булига розповів, що хотів би записати пісню про музей.  Врешті-решт музика написалася швидко. Я думав про музей, взяв у руки гітару  - і за декілька хвилин з'явилася мелодія, - розповідає композитор Сергій Зінчук про свою роботу над цим проектом.

Тим часом  зйомки відбувалися на декількох локаціях, зокрема в Дубенському замку, Тараканівському форті, Майстерні ткацтва «Центру дослідження та відродження Волині», що в Радивилові, а також в Музеї історії сільського господарства Волині в селі Рокини.

- Зазвичай Кіпр асоціюється з офшорною зоною для України, де осідають гроші. Я радий, що тепер там здобула визнання та частково "осіла" і наша культура, - каже Віктор Булига. 

Сайт чесних новин "ВСЕ"