Прем’єрою вистави «Ревізор» (М. Гоголь) був відкритий новий сезон. Відразу хочеться відзначити, що прем’єра була продумана до дрібниць: розпочинаючи із декорацій та закінчуючи «живим Гоголем» із яким можна було поспілкуватись та сфотографуватись.

На вході глядачів вітали красуні з модельної агенції "ART models" у чудових вечірніх сукнях...

...та музиканти, які виконували різноманітні музичні композиції.

Така обстановка відразу налаштовувала відвідувачів на приємний та водночас незабутній вечір. І справді, не дивлячись на тривалість самої прем’єри (три години), час пролетів як одна мить.

Із перших секунд початку прем’єри приємно вразили декорації, з допомогою яких ми на кілька годин повернулись у часи царської Росії. У центрі сцени розташовувались величезні портрети царя, Ісуса Христа та Миколи Гоголя. По бокам сцени розташовувались і ікони, яким на початку п’єси була присвячена ціла мізансцена.
У «Ревізорі» був задіяний весь чоловічий склад акторів. Кожен із них якнайкраще відображав характер та стиль свого героя, але найбільше сподобалась гра виконавця головного героя – Станіслава Лозовського. Ось, що зазначив останній в одному інтерв’ю: « - Я намагаюсь показати глядачам іншого Хлестакова, який як і всі учасники події, є жертвою обставин та свого характеру. Також намагався розкрити і романтичні сторони афериста. Який теж вміє кохати і страждати від мук совісті».
Якщо говорити про жіночий склад, для мене особисто було цікаво та приємно дивитись на гру Юлії Крет та Ніни Ніколаєвої, які зіграли роль доньки Городничого. Була цікава, моментами драматична та водночас романтично гра.

Доречі про самого Городничого Антона Антоновича Сквозника-Дмухановського. Дану роль довірили Віктору Янчуку – заслуженому артисту України. Саме його персонаж був центральним у першій половині вистави. Із впевненістю можу зазначити, що невербальна комунікація цього артиста – одна із ключових засад успішної прем’єри комедії. Справді, дуже сподобалось.
Варто ще згадати і антракт. Глядачі мали змогу сфотографуватись (був спеціально змонтований майданчик із всіма атрибутами) із «живим» Миколою Гоголем, поспілкуватись із ним, ну або просто потиснути йому руку. Також, прекрасні дівчата із шикарними зачісками у вечірніх сукнях пропонували програмки та прикрашали своєю присутністю хол драмтеатру.

На останок хотілось би ще згадати і про кафе із жвавими продавцями, з чиєю допомогою глядачі змогли швидко перекусити та повернутись до перегляду «Ревізора».
Як висновок, можу сказати, що відкриття театрального сезону пройшло на «Ура!». Надіюсь, що таких прем’єр у Рівненському академічному українському музично-драматичному театрі буде ще дуже-дуже багато.