Коментарі
Сторінки: <попередня 1 2 3 ... 115 116 117 118 119 наступна>
03.03.2025 10:09
Ірина
пише в статті
"ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ":
Велике дякую всім акторам театру,балету і оркестру. Ви подарували стільки позитивних емоцій, яких так потребувала душа. Під час вистави постійно посміхалася. Дякую. Голохвастов - бомба. Постановка -фієрія. Костюми - шик.
04.03.2025 22:14
Валентина
пише в статті
"ЛІСОВА ПІСНЯ":
Дуже, дуже, дуже круто!!! Неймовірно, гарно, цікаво...все сподобалося! Актори - браво!!! Кожен просто проживає свою роль, Мавка - безумовно чуттєво, щиро, з вірою в добро, в життя, в щастя!!! Найбільше вразила русалка-водяниця,просто вогонь на сцені, стільки енергії, стільки емоцій, стільки ентузіазму, нестримна, активна, безтурботна - неймовірна гра!!! Сама постановка така нова, незвична, ритмічна, такі живі і доречні танцювальні включення. Все дуже сподобалося!!! Дякую за ці неймовірні враження від вистави!!!
05.03.2025 18:04
Андрій
пише в статті
"ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ":
Нарешті.
Знову в театрі талоновитий режисер. Павлюк С.М.
Вітаю.
Знову в театрі талоновитий режисер. Павлюк С.М.
Вітаю.
08.03.2025 19:16
Андрій
пише в статті
"БІЛА ВОРОНА":
І знову заміна.Що діється з Рівненським драмтеатром.
08.03.2025 19:46
Валентина
пише в статті
"ЛІСОВА ПІСНЯ":
Дуже гарна вистава. Класика в поєднанні з сучасністю - круто! В моєму житті лісу вистачає, тому я і не помітила відсутність штучних декорацій лісу! Окрема похвала Русалці - водяниці! Дякую за приємно проведений час у Свято весни????????❤️
09.03.2025 17:53
Катерина
пише в статті
"ЛІСОВА ПІСНЯ":
Чудова вистава ????
18.03.2025 22:27
Ната
пише в статті
"ЛІСОВА ПІСНЯ":
Насправді вистава прекрасна. Так, це не класична Леся Українка, але цим вона ще цікавіша, бо ти не знаєш, чого очікувати.Чудове поєднання класичного тексту із сучасним звучанням. Прекрасний балет. Прекрасна гра акторів.
22.03.2025 19:07
Юрій
пише в статті
"ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ":
Прекрасна вистава, неперевершена гра акторів, акторів балету, КОЖЕН вклався по максимуму. Є питання до адміністрації. На місця для людей з інвалідністю поставили 2 стільця і посадили 2 високих чоловіки, у висновку, ми сиділи на 8 ряду і бачили 1/3 сцени. Шкода, що не можна тут фото викласти
25.03.2025 13:19
шок
пише в статті
"ЛІСОВА ПІСНЯ":
все не дуже
Але
Мама = ДУЖЕ НЕ !
Навіщо було спотворювати працелюбну Українку в подавачку баварського пабу??
Але
Мама = ДУЖЕ НЕ !
Навіщо було спотворювати працелюбну Українку в подавачку баварського пабу??
25.03.2025 20:37
Оксана
пише в статті
"ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ":
Так, погоджусь з п.Юрієм, я теж всю виставу дивилась на зачіски панянок, які сиділи на доставлених офісних стільцях на місцях для крісел колясочних. Зробити так - це дурниця, неповага до глядачів, які придбали квитки у 8 ряд
30.03.2025 14:01
Ліна
пише в статті
"ІНТЕРВ'Ю З БОГОМ":
Одна з найкращих вистав на яких я була!! Однозначно рекомендую і прийду ще. Браво !!
30.03.2025 18:43
Юлія
пише в статті
"ЛІСОВА ПІСНЯ":
Щиро дякую! Неймовірна вистава і емоції! Хочеться забути, щоб побачити ще раз
31.03.2025 11:37
Надія
пише в статті
"ЛІСОВА ПІСНЯ":
Вистава чудова. Дякую
02.04.2025 10:12
Тетяна
пише в статті
"ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ":
Красиво, ефектно та дуже майстерно! Браво????! Вистава пройшла на одному подиху, цікаво, весело та музично. Балет яскравий та потужний!!! Оркестр надав надзвичайного драйву та запалу,їм окрема відзнака та любов❤️ професійно, молодці!!! Після вистави у всіх глядачів були щирі посмішки на обличчях!!! Чудовий післясамак!???? Однозначно рекомендую для перегляду!!! Ще один шедевр!!!????
06.04.2025 18:51
Глядачі.Здолбунів
пише в статті
"ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ":
Доброго дня вистава сподобалась. Ми зайшли в зал 17.45 вистава почалась 18.15 чому,це неповага до глядачів.Вибачте
07.04.2025 15:11
Світлана
пише в статті
"Виставу "Украдене щастя" за твором Івана Франка покажуть у Рівненському драмтеатрі (ВІДЕО)":
Вистава вийшла неймовірна! Глибока психологічна драма, а не сільська трагедія, як багато хто її сприймає, коли пропонуєш піти на "Украдене щастя". Ви не пошкодуєте ні часу, ні витрачених на квиток грошей, бо вистава варта того - і сама постановка, і гра акторів. Вибір локації, коли все відбувається на відстані руки, ще більше підсилює відчуття. Титаренко зіграв неймовірно!
Словом, рекомендую. Хоча всі знають, про що "Украдене щастя", ви його побачите інакше
Словом, рекомендую. Хоча всі знають, про що "Украдене щастя", ви його побачите інакше
11.04.2025 20:04
Анна
пише в статті
"ПОВЕРНЕННЯ /ВІЗИТ СТАРОЇ ДАМИ/":
Чомусь тихо й непомітно проходить ця вистава в Рівному
Але вистава чудова
Оскар за епізодичну роль журналісту Юрію Ширко, який блискуче неймовірно незабутнє зіграв журналіста :)
Юріє, можливо ну оте без гриму і конферансьє і взятися за гарячі прямі ефіри? ;)
Але вистава чудова
Оскар за епізодичну роль журналісту Юрію Ширко, який блискуче неймовірно незабутнє зіграв журналіста :)
Юріє, можливо ну оте без гриму і конферансьє і взятися за гарячі прямі ефіри? ;)
14.04.2025 23:11
До Ірени...
пише в статті
"ЖИТЕЙСЬКЕ МОРЕ. СУЄТА":
1.А що, з звукорежисера вже зняли звання?
2. Добре що одна дія і не довга, а то як можна всидіти одну дію тривалістю
дві з половиною чи три години...
2. Добре що одна дія і не довга, а то як можна всидіти одну дію тривалістю
дві з половиною чи три години...
17.04.2025 22:42
Світлана
пише в статті
"ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ":
Була на виставі 16.04.25.
Перечитала відгуки вже в антракті.
І таки погоджусь з такими фактами. Марічка/привид , вже в останньому виході- не чутно було на сьомому ряду. Взагалі не чутно! Івана чутно добре, навіть коли він говорить не голосно. Я розумію, що в тій сцені вона і не повинна кричати, але то вже аж занадто тихо. Акторку майже і спочатку не дуже чуєш, проти голоса "Івана" вона надто тиха.
Дуже багато співів, танців. Скоротити б трохи - то і вистава була б не 2 години і 10 хвилин, а 1 година 40 хв. А якщо скоротити сцену весілля з пів години до 5 хвилин- півтори години максимум був би спектакль. Можна і без антракту - взагалі в годину б вклалися.
Перечитала відгуки вже в антракті.
І таки погоджусь з такими фактами. Марічка/привид , вже в останньому виході- не чутно було на сьомому ряду. Взагалі не чутно! Івана чутно добре, навіть коли він говорить не голосно. Я розумію, що в тій сцені вона і не повинна кричати, але то вже аж занадто тихо. Акторку майже і спочатку не дуже чуєш, проти голоса "Івана" вона надто тиха.
Дуже багато співів, танців. Скоротити б трохи - то і вистава була б не 2 години і 10 хвилин, а 1 година 40 хв. А якщо скоротити сцену весілля з пів години до 5 хвилин- півтори години максимум був би спектакль. Можна і без антракту - взагалі в годину б вклалися.
22.04.2025 15:33
Стрельцова М.
пише в статті
"ЛІСОВА ПІСНЯ":
Вистава "Лісова пісня" Ольги Туруті у Рівненському академічному українському музично-драматичному театрі викликала у мене неоднозначні враження. Попри високу художню цінність першоджерела та деякі вдалі режисерські знахідки, загальна концепція постановки залишилася для мене суперечливою і незавершеною.
Однією з головних проблем вистави, на мій погляд, стала невизначеність у трактуванні центральних персонажів. Лукаш і Мавка (Юлія Ганущак) — серце цієї драми, їхні почуття і переживання є основою конфлікту, проте в цій постановці вони виглядали невиразними і суперечливими. Герої-коханці граються інфантильно, але в той самий час у деяких моментах занадто інтимно, ніби режисерка не визначилася з віком своєї інтерпретації цих героїв. Така невизначеність у характерах не дозволила мені повністю зануритися у їхню історію, адже вони одночасно виглядали то наївними дітьми, то пристрасними коханцями, що порушувало загальну логіку їхніх стосунків.
Ще одним слабким місцем вистави стало спрощене трактування драматичних моментів. Прочитання персонажів занадто просте і в той же час суперечливе навіть для міфологічно-казкового лору твору. У першоджерелі Лесі Українки персонажі мають глибоку психологічну мотивацію, їхні вчинки логічні у межах як людського, так і міфологічного світогляду. У цій постановці ж певні драматичні епізоди виглядали поверхневими, що робило історію менш виразною.
Проте не можна не відзначити позитивні аспекти вистави, серед яких особливо вирізняється балетна складова. Актори балету під керівництвом Дарини Греценюк виконують свою роботу безмежно добре. Їхня пластика, взаємодія з простором, рухи і гра тілом доповнювали атмосферу містичної історії, створюючи живі образи нечисті, які, на відміну від головних персонажів, справді оживали на сцені. Особливо захоплюючими стали сцени з участю потерчат. Їхня комічність та містичність були окрасою вистави. Завдяки поєднанню пластики, костюмів та освітлення вони виглядали одночасно лячними і чарівними, надаючи постановці необхідної глибини.
Окремо хочеться відзначити дві мізансцени, які стали для мене справжньою окрасою вистави. Перша — сцена біля вогнища, де Дядько Лев (Петро Лісінчук) розповідав Лукашу (Ярослав Чевелюк) історії, а лісова нечисть бавилася, завдаючи шкоди. Цей момент вийшов атмосферним, сповненим міфологічної магії, яка і є серцем "Лісової пісні". Друга сцена — напад потерчат на селище, представлене у вигляді маленьких будиночків. "Дуже гарно та міфологічно" — саме ці слова найточніше передають мої враження від цього епізоду. Завдяки вдалому поєднанню світлових ефектів, акторської гри та загальної режисерської концепції сцена вдало передала відчуття страху перед невідомими силами природи.
Візуальна складова вистави також залишила приємне враження. "Показ міфологічної лісової нечисті теж мені сподобався, пластика, костюми і кольорова гамма". Костюми та грим нечисті виглядали продуманими і відповідали міфологічному духу твору. Особливо гармонійним було використання кольорів: темні, глибокі відтінки лісу контрастували з яскравими акцентами магічних створінь, створюючи враження живого, дихаючого простору.
Підсумовуючи, можу сказати, що вистава залишила в мені змішані почуття. Вона мала свої сильні сторони — прекрасну роботу балетної трупи, виразні візуальні образи нечисті, вдалі мізансцени. Проте загальна трактовка головних персонажів здалася мені непослідовною, а деякі драматичні моменти — спрощеними. Якби режисерка змогла глибше проникнути у психологію героїв, додати більшої цілісності їхнім характерам та уникнути невизначеності у віковій інтерпретації, ця постановка могла б стати справжньою театральною подією. Але в її нинішньому вигляді вона залишає відчуття незавершеності, ніби чогось важливого бракує для повного занурення у цей чарівний світ "Лісової пісні".
Однією з головних проблем вистави, на мій погляд, стала невизначеність у трактуванні центральних персонажів. Лукаш і Мавка (Юлія Ганущак) — серце цієї драми, їхні почуття і переживання є основою конфлікту, проте в цій постановці вони виглядали невиразними і суперечливими. Герої-коханці граються інфантильно, але в той самий час у деяких моментах занадто інтимно, ніби режисерка не визначилася з віком своєї інтерпретації цих героїв. Така невизначеність у характерах не дозволила мені повністю зануритися у їхню історію, адже вони одночасно виглядали то наївними дітьми, то пристрасними коханцями, що порушувало загальну логіку їхніх стосунків.
Ще одним слабким місцем вистави стало спрощене трактування драматичних моментів. Прочитання персонажів занадто просте і в той же час суперечливе навіть для міфологічно-казкового лору твору. У першоджерелі Лесі Українки персонажі мають глибоку психологічну мотивацію, їхні вчинки логічні у межах як людського, так і міфологічного світогляду. У цій постановці ж певні драматичні епізоди виглядали поверхневими, що робило історію менш виразною.
Проте не можна не відзначити позитивні аспекти вистави, серед яких особливо вирізняється балетна складова. Актори балету під керівництвом Дарини Греценюк виконують свою роботу безмежно добре. Їхня пластика, взаємодія з простором, рухи і гра тілом доповнювали атмосферу містичної історії, створюючи живі образи нечисті, які, на відміну від головних персонажів, справді оживали на сцені. Особливо захоплюючими стали сцени з участю потерчат. Їхня комічність та містичність були окрасою вистави. Завдяки поєднанню пластики, костюмів та освітлення вони виглядали одночасно лячними і чарівними, надаючи постановці необхідної глибини.
Окремо хочеться відзначити дві мізансцени, які стали для мене справжньою окрасою вистави. Перша — сцена біля вогнища, де Дядько Лев (Петро Лісінчук) розповідав Лукашу (Ярослав Чевелюк) історії, а лісова нечисть бавилася, завдаючи шкоди. Цей момент вийшов атмосферним, сповненим міфологічної магії, яка і є серцем "Лісової пісні". Друга сцена — напад потерчат на селище, представлене у вигляді маленьких будиночків. "Дуже гарно та міфологічно" — саме ці слова найточніше передають мої враження від цього епізоду. Завдяки вдалому поєднанню світлових ефектів, акторської гри та загальної режисерської концепції сцена вдало передала відчуття страху перед невідомими силами природи.
Візуальна складова вистави також залишила приємне враження. "Показ міфологічної лісової нечисті теж мені сподобався, пластика, костюми і кольорова гамма". Костюми та грим нечисті виглядали продуманими і відповідали міфологічному духу твору. Особливо гармонійним було використання кольорів: темні, глибокі відтінки лісу контрастували з яскравими акцентами магічних створінь, створюючи враження живого, дихаючого простору.
Підсумовуючи, можу сказати, що вистава залишила в мені змішані почуття. Вона мала свої сильні сторони — прекрасну роботу балетної трупи, виразні візуальні образи нечисті, вдалі мізансцени. Проте загальна трактовка головних персонажів здалася мені непослідовною, а деякі драматичні моменти — спрощеними. Якби режисерка змогла глибше проникнути у психологію героїв, додати більшої цілісності їхнім характерам та уникнути невизначеності у віковій інтерпретації, ця постановка могла б стати справжньою театральною подією. Але в її нинішньому вигляді вона залишає відчуття незавершеності, ніби чогось важливого бракує для повного занурення у цей чарівний світ "Лісової пісні".